Школа здоров*я


Здоров΄язберiгаючi технологiï на уроках в початковiй школі

540bbb08e374






Вчитель початкових класiв
Шурунга Анжела Володимирiвна





Здоро’вя -  найбільше багатство!

                       
            Здоров’я – дорогоцінний дар, яким наділяє людину природа. Недарма в народі кажуть: у здоровому тілі – здоровий дух. Щоб надовго вистачило і того й іншого, треба загартовувати дитину змалечку, виховувати в неї звичку регулярно займатися фізкультурою.
            Діти приходять до школи не просто вчитися, а вчитися добре. І дуже важливо з перших днів створити їм такі умови, щоб це бажання не згасло. Тому треба прагнути, щоб кожен вихованець повірив у свої можливості, радів дзвінку на урок, зустрічі з учителем, щоб шкільне життя стало для нього змістом особистого. Тільки за таких умов учень зростатиме духовно і розумово.
            40-хвилинне сидіння за партою згубно діє на фізіологічний розвиток усіх школярів, приводить до порушення основних нервових процесів, зниження розумової та м’язової працездатності. Розробляючи навчальний режим, особливу увагу слід приділяти чергуванню різних видів діяльності, активному відпочинку на уроках, де превалює статичне навантаження на учнів. Причому активно відпочивати мають не лише м’язи кисті руки, які стомлюються від письма, малювання, ліплення, а й усі м’язи тулуба, нижніх і верхніх кінцівок. В 1-му класі повинно бути дві фізпаузи по 2 хв. кожна на 10-ій та 20-ій хвилинах уроку, а в 2-4 класах – по одній паузі на 20-ій хв. уроку.
            В.О.Сухомлинський в кількох своїх статтях підкреслював: «Я не боюся ще й ще раз повторити: турбота про здоров’я–ценайважливіша праця вихователя. Від життєрадісності, бадьорості дітей залежить їхнє духовне життя, світогляд, розумовий розвиток, міцність знань, віра в свої сили.»
            Напевне, ніхто не сумнівається в тому, що рух має величезне значення в житті дитини. Справді, коли вона рухається – ходить, бігає, стрибає, кидає м’яч, катається на велосипеді тощо, дихання її прискорюється,  серце б’ється частіше, а це означає, що й організм краще працює, активізуються процеси, які сприяють росту і розвитку.    
            Отже, діти відчувають величезну потребу в русі, що є для них засобом пристосування до життя, пізнання навколишнього світу.
            Завдяки загальному зусиллю вчителів, учнів і батьків щодо здоров’язбереження, завдяки систематичній, послідовній і творчій роботі з організації фізкультхвилинок, динамічних пауз та ін. здоров’язберігаючим технологіям забезпечується достатній рівень функціональної діяльності всіх органів та систем організму дітей на уроці, їхній загальний бадьорий стан.

   Дихальна    Пальчикова
  гімнастика         гімнастика
Фізкульт                                                                               Звукова
хвилинка                                                                              гімнастика
                                                                                  Ігри та ігрова
                                                                                  терапія
Овал: Здоров’язберігаючітехнології
 


Ранкова                                                                                                           Казки та                  гімнастика                                                                                       казкотерапія                                                                                                                                                                       Вправи                                                                                             Арт-техніка енергізатори                                                                                                                                                
Уроки у                     Музичний                 Ароматерапія
природі                      супровід

Починаємо робочий день з зарядки

             Найкращий спосіб розпочати учбовий день із… ранкової гімнастики. Вона може бути представлена, як фізкультурною паузою, або дихальною гімнастикою, або у вигляді сміхотерапії. Варіантів багато, головне, в цьому прийомі, що уся школа збирається разом та налагоджується на робочий лад, отримує позитивні емоції, які допоможуть зробити робочий день кращим, а ще допоможуть «зберегти» перший урок від ранкових пробуджень.
            Ранкова гімнастика починається з ходьби. Комплекс ранкової гімнастики включає вправи для різних груп мязів. Спочатку – для мязів плечового пояса і рук – потягування, розведення рук в сторони, обертання перед грудьми. Потім вправи для тулуба й ніг – нахили, повороти,присідання, стрибки. Закінчується ранкова гімнастика бігом або підскоками, що переходять у ходьбу.

Орієнтовний комплекс ранкової гімнастики
для учнів молодших класів

  1. Ходьба на місці у середньому темпі на носках і пятках.
  2. Піднімання рук угору.
В.п. (вихідне положення) – ноги разом, руки за голову, лікті розвести.
1-2. Підняти руки вгору, протягнутися, відставити ліву (праву)  ногу назад на носок.
3-4. Повернутися у в.п. Повторити 2-4 рази.
3.  Нахили тулуба в сторони.
В.п. – стоячи, ноги на ширині плечей, руки вздовж тулуба.
1-2. Нахиляючись ліворуч, ковзати лівою рукою вниз по нозі, водночас праву піднімати вгору по тулубу.
3-4. Повернутись у в.п.
Те саме праворуч.
Повторити 2-4 рази.
  1. Присідання.
В.п. – стоячи, п’ятки разом, носки нарізно, руки на поясі.
1-2. Присісти, руки підняти вгору, спину тримати прямо, дивитися вперед.
3-4. Встати, випрямитися, руки на пояс.
Повторити 3-4 рази.
  1. Нахили тулуба вперед.
В.п. – стоячи, ноги нарізно на ширину плечей, руки вздовж тулуба.
1-2. Нахилитися вперед, дивлячись перед собою, зберігаючи пряму спину, руки витягнуті вперед.
3-4. Повернутися у в.п.
Повторити 3-4 рази.
  1. Стрибки на місці.
В.п. – зімкнута стійка, руки опущені вниз.
1. Стрибок, ноги нарізно, руки підняті через сторони вгору.
2. Стрибком у в.п.
Повторити 4-5 разів.
  1. Ходьба в повільному темпі з підніманням рук угору та опусканням їх через сторони вниз.


                                                          


Фізкультхвилинка
           
            Руханки необхідно проводити на всіх уроках, особливо це важливо для шестирічних першокласників, в яких основним видом діяльності в дошкільному періоді була гра. На уроках письма рекомендуємо проводити такі фізпаузи:

1)              Фізична вправа «Потягування»: сидячи розкрити руки, підняти вгору, потягнутися назад, потім вперед, вправо, вліво (3 рази).
2)                    Фізична вправа «Оберти»: сидячи випрямити руки вперед, зробити калька обертів кистями рук.
3)                    Фізична вправа «Нахили»: встати, руки на пояс і під рахунок вчителя зробити нахили вправо, вліво і назад (2 рази).
4)                    Гра «Коник». Руки на поясі. Підстрибуючи на двох ногах, пересуватися вперед у напрямі до дошки, а потім у зворотному напрямі.
5)                    Гра «Вітер». Школярі уявляють, як вітер колише дерева, піднімають руки вгору, роблять нахили разом з тулубом вправо і вліво, імітуючи при цьому шум вітру.
6)                    Гра «Метелики». Імітуючи метеликів, змахуючи руками, учні пробігають на носочках до дошки і повертаються назад до парт.
Під час розучування цих рухів велику увагу приділяємо естетичній досконалості. Формування гарної постави – один з головних стимулів, що спонукають учнів щодня робити ранкову гімнастику.

Наступні фізпаузи пов’язані з життєвим досвідом учнів, їх спостережливістю і кмітливістю. Наприклад:
1)                                                    Гра «Ведмідь». Пропоную уявити як ходить ведмідь, як бігає, як він бурчить.
2)                                                    Гра «Комарики». Школярі виходять із-за парт, спочатку звуками імітують дзижчання комара, потім руками – його політ навколо голови, рук, ніг, ловлять його оплесками.
3)                                                    Гра «Зайчик». Учні присідають біля своїх парт. На слова вчителя: «Сірий зайчик сів і жде, спритно вушками пряде» - діти приклавши кисті до вух, то розгинають, то згинають їх. Потім пропоную «зайчикам» ніжки погріти:

«Зимно зайчику стоять:
Скік-скік, скік-скік,
Треба трішки пострибать,
Пострибавши, відпочить».
Зайчики займають місця за партами.

На уроках математики краще використовувати фізпаузи із називанням чисел. Граючись, дитина краще осмислює, сприймає, запам’ятовує навчальний матеріал. Це дасть змогу закріпити лічбу до 10 чи 20, а слабшим учням опанувати її (1-2 класи). Наприклад:

«Раз» - підняти руки вгору,
«Два» - нагнутися додолу,
Не згинайте, діти, ноги,
Як торкаєтесь підлоги,
«Три – чотири» - прямо стати,
Будем знову починати.

            Оздоровчі хвилинки під час уроків повинні комбінувати в собі фізичні вправи для осанки, вправи для очей, рук, шиї, ніг. Фізичні вправи краще проводити під музичний супровід. Цей прийом допомагає зняти втомленість, відновити рівновагу учнів. Такі вправи можна досить успішно надавати проводити самим учням або поєднувати з елементами ігор. Наприклад:
1)      зараз похиляться вперед ті, у кого день народження взимку та весною; теж саме зроблять всі, хто народився влітку та восени.
2)      Раз, два, три, чотири.
Три, чотири, раз, два.
Розболілася голова.
Треба трішки відпочити,
Щоб нового ще навчитись.
Підтягнулися,
Присіли,
Пострибали,
Знову сіли.
Вийшла пауза мала –
До роботи нам пора.
3)      Раз! Два! Три! Чотири! П’ять!
Час прийшов нам спочивать.
Тож піднімем руки вгору,
Ніби глянемо на зорі.
А тепер всі руки в боки, як зайчата – скоки-скоки!
Десять!девять! вісім! Сім!
Час за парти нам усім.
4)      Встаньте, діти, посміхніться,
Землі нашій поклоніться.
За щасливий день вчорашній
Веретеном покрутіться.
Раз присядьте, два присядьте
І за парти тихо сядьте та ін.

                                               Дихальна гімнастика

   Уроки гімнастики корисно розпочинати з дихальної гімнастики, яка добре очищає дихальні органи, покращує їх роботу, розвиває уяву. Також вправи для розвитку дихання тренують різні види видихів. Наводимо деякі вправи для розвитку дихання.

1)      «Свічка». Візьміть вузеньку смужку паперу й, уявили, що це свічка, дмухайте на неї. Струмінь видиху повинен бути без різких коливань – папір контролює рівність видиху.

2)      «Звуконаслідування». Пригадайте і відновіть різні звуки природи із життя: свист вітру, шум лісу, писк комара, скрекотіння сороки, гарчання собаки, звук дзвінка.

3)      «Надування кульки». Імітування надування кульки.

4)      «Загони мяч у ворота». Із олівців викладаємо уявні ворота, а з вати робимо невеличкі кульки, розміром із  тенісний м’ячик. Покладіть ватну кульку на край столу чи парти і, дмухаючи на неї, задуйте її в уявні ворота із олівців.

5)      «Гуляє вітер по паркану». Візьміть паперові прямокутники розміром 20х10, з одного боку розрізані на смужки, як гребінець. Сильним ротовим видихом приводимо в рух смужки, щоб вони колихалися.

6)      «Метелик» або «Чий метелик вище?». Паперові метелики привязуємо за ниточку. Тримаючи за нитку, дмухаємо на метелика. Ротовим видихом приводимо в рух метелик.

7)      «Мяч». Уявіть, що у вас у руках м’яч.  Зробіть глибокий вдих і виконайте команду «М’яч пробитий» зі звуком «с-с-с» починайте випускати потроху повітря з легенів, одночасно показуючи руками, як зменшується м’яч.

8)      «Машинка». Робота губ, гудіння губами, тріск – чим огидніше, тим краще (на усмішці мязи розтягуються).

9)      «Рубання дров». Діти стають прямо, ноги ширші за плечі. Руки опущені, пальці зчеплені в замок. Піднімають руки вгору, вдихають, прогинаються назад. Потім, різко видихають, зі звуком «ха» нахиляються, опускають руки, як під час удару сокирою, поміж ніг і відразу піднімають їх угору. Повторити 5-10 разів. Дуже важливо, щоб звук «ха!» був результатом різкого видиху, ішов із грудної клітки. Вправа добре очищає дихальні органи, покращує їх роботу.


                                               Пальчикова гімнастика

            Ще у ІІ тисячолітті до нашої ери китайські мудреці знали, що існує взаємозв’язок між рухами пальців, кисті та розвитком моторики. Це підтверджують дослідження фахівці. В роботах В.М.Бехтерева є висновки про те, що маніпуляції рук впливають на функціонування центральної нервової системи, розвиток мовлення. Прості рухи кистей допомагають зняти загальну напругу, розслаблюють губи, що сприяє покращенню вимови звуків, розвитку мовлення дитини. Дослідження М.М.Кольцової свідчать, що кожен з пальців руки має своє представлення у корі великих півкуль головного мозку. Таким чином, мовлення перебуває у залежності від розвитку дрібної моторики руки. Народна мудрість здавна зберігає знання про доцільність використання ігор з пальчиками. «Пальчикові» ігри являють собою віршовані рядки, що ілюструються за допомогою ритмічних рухів рук, пальців. Пропонуючи таку вправу, важливо відразу створити їй настрій, правильно вимовляти кожен звук, заздалегідь продумати всі рухи і поступово їх повторювати.
            Важливо, щоб гра повторювалась упродовж певного проміжку часу. Наприклад, гра, присвячена весні, протягом 2-х перших весняних тижнів. Потім на зміну приходить нова пальчикова гра, повязана із певною подією, святом, періодом року. Можна спеціально призначити час для пальчикової гри. Наприклад, на другому уроці, або після опрацювання нової теми.
            Ігри з пальцями були створені для дітей дошкільного віку, але ними досить доречно користуватися у початковій школі, вони допоможуть вчителю не тільки розвивати мовлення та інтелектуальні здібності дитини, а також знімуть психічне навантаження, стануть у пригоді для створення робочого ритму впродовж дня.
1)      «Двоє розмовляють» - стиснути руки в кулаки, великі пальці витягнуті вгору й зблизити.
2)      «Стіл» - праву руку стиснути в кулак, на неї покласти горизонтальну ліву руку.
3)      «Крісло» - праву руку стиснути в кулак, а ліву вертикально прикласти до неї.
4)      «Ворота» - зєднати кінчики середнього та безіменного пальців обох рук, великі пальці підняти вгору або сховати всередину.
5)      «Пташки» - великий палець по черзі зєднувати з іншими.
6)      Забавлянка  «Жменьки» (із силою по черзі учні стискають пальці обох рук в кулак):
Пять гарненьких діточок
Заховались в кулачок.
Потім інші діточки
Поховались в кулачки.
Так вони по черзі грались,
Поки в жменькі поховались.
7)      Забавлянка «Мир»: (усі п’ять пальців витягнуті і розведені – «посварились», потім всі пальці притиснуті один до одного – «помирились»):
Посварились  - та одразу
Помирилися – і разом!
8)                              Забавлянка «Миємо руки» (наче миємо руки):
Узяли пахуче мило,
Добре руки з ним помили та інші.
Я «пальчикову» гімнастику використовую, як додаткову паузу відпочинку на уроках, де дітям доводиться багато писати. Це уроки математики, української  мови. До відомих дитячих віршиків, потішок придумую різні рухи для відпочинку м’язів рук та для поліпшення настрою всього класу. Наприклад : 
                                  
Гуси-лебеді летіли       (діти махають руками,імітуючи політ птахів)
На лужку тихенько сіли     (складають руки навхрест на грудях)
Посиділи, поклювали       (кругові оберти кистями рук до себе-від себе)
Покружляли, дружно встали      (руки піднімають вверх)
                                              
                                               *    *     *
Виринай-но, рибка близько      (роблять рухи, ніби пірнають)
Розсипай-но срібні бризки       (струшують кистями рук)
Щоб зловив я карася,           (імітують закидання вудочки)
Карася, як порося              (розводять руки, показуючи розміри карася)


Звукова гімнастика

            Ми правильно вимовляємо різні звуки завдяки доброї роботи органів артикуляції (язик, губи, нижня челюсті та м’яке піднебіння). Точність та сила дій цих органів у дитини розвивається поступово, у процесі мовної діяльності. Тому у початковій школі буде досить доречно впроваджувати саме звукову гімнастику. Ціль якої полягає у ви робітці правильних рухів органів  артикуляційного апарату, необхідних для вимовляння звуків.
            Проводити таку гімнастику потрібно кожен день, для того щоб навики дітей закріпилися, але робити це потрібно у ігровій формі, до  того ж не слід за раз виконувати більш трьох вправ. Такі вправи дуже корисні для всіх учнів особливо у перших класах. Цей прийом можна використовувати на уроках читання та мови, він надасть можливість розвити правильну вимову звуків, сприятиме підвищенню чистоти та правильності вимови. До звукової гімнастики відносяться чисто мови, скоромовки, мовні розминки та ін.


                                  

Чистомовки

                        Ши – ши – ши – чистомовку допиши.
                        Ша – ша – ша – гарна дуже школа наша.
                        Шу – шу – шу – вправно приклади пишу.
                        Ші – ші – ші – вчу цікаві тут вірші.

                                   *          *          *
                        Шу – шу – щу – чистомовку я пишу.
                        Ят – ят – ят – їх пишу для всіх малят.
                        Ки – ки – ки – всі говорять залюбки.
                        Ло – ло – ло – щоб чисте мовлення було.

                                   *          *          *
                        Єць – єць – єць – подув сильний вітерець.
                        Аї – аї – аї – облітає листя в гаї.
                        Го – го – го – ми збираємо його.
                        Ас - ас – ас – принесемо його в клас.

                                   *          *          *
                        Оз – оз – оз – великий мороз.
                        Ос – ос – ос – наливний колос.
                        Уж – уж – уж – багато калюж.
                        Аз – аз – аз – провели нам газ.
                        Ас – ас – ас – поздоровте нас.
                        Аж – аж – аж – дуже важкий багаж.

           
                                   *          *          *
                        За – за – за – замекала коза.
                        Зу – зу – зу – прив’язали ми козу.
                        Зо – зо – зо – йди сюди, козо!
                        Зе – зе – зе – дід їй сіно везе.
                        Зі – зі – зі – є що їсти цій козі.
                        Зи – зи – зи – буде молоко нам від кози.
           
                                   Скоромовки

                        Жаба спала в жабуринні,
                        Жук – під кущиком ожини.
                                  
                                   *          *          *
                        Вітрище ущух у кущах,
                        Не свище вітрище – зачах.                        

                                   *          *          *                                
                        На подвірї зелен кущ.
                        Над кущем літає хрущ.
                        Ми прибігли до куща.                                
                        Над кущем нема хруща.
                                                          
                                   *          *          *
                        Сидьма сом сам сидів.
Самого сома сум схопив.
Усю сім’ю скликав сом.
                        Сміх і співи за столом.
           
                                   *          *          *                     
                        Вибіг Гришка на доріжку.
                        На доріжці сидить кішка.
                        Взяв з доріжки Гришка кішку,
                        Хай піймає кішка мишку.

Мовні розминки або артикуляційні зарядки
                                  
                                   *          *          *
-          Де ж наш пустун-язичок?
                  Заховався за біленький тиночок
                  Ліг на бочок і мовчок.
                  А ми зараз його розбудемо!
                  - Поплямкали губками.
                  - Поклацали зубками.
                  - Посичали гускою: с-с-с.
                        - Подзижчали комариком: з-з-з.
                        - Подирчали трактором: др-р-р.
                        - Пошуміли вітерцем: ш-ш-ш.       
                       
                                   *          *          *
-          Як шумлять Дерева? (Ш-ш-ш).
-   Як можна по-іншому сказати «тихо»? (Тс-с-с).
-          Як мама колише дитину?
-          Як тато забиває цвях?
-          Що каже бабуся внуку-замазурі?
-          Як дідусь шарудить газетою?

                                   *          *          *
-          Хто гуркоче?
-          Гур - гур - гур! (Діти повторюють). (Грім).
-          Хто лякає?
-          Гав – гав – гав! (Діти повторюють). (Собака).
-          Хто питає?
-          Га – га – га! (Діти повторюють). (Гуска).

                                   *          *          *
Гуси стали гелготать
І по гусячи кричать: «Га – га – га».
Кошенята замуркали: «Мур – мур – мур!»
Горобці зацвірінькали; «Цвінь – цвірінь!»
Коні заіржали: «І – гі – гі!»
Мухи задзижчали: «Ж – ж – ж!»
Жабенята квакають: «Ква – ква – ква!»
Каченята крякають: «Кря – кря – кря!»
Дощ, як хлопчик по стежинці:
Туп – туп – туп.
І гуркоче грім у небі:
Го – го – го.
Блискавиця б’є по хмарі:
Бу – бу – бу,
Дзюркотить вода у річці:
Хлюп – хлюп – хлюп.

*         *          *
Жук літає угорі
І дзижчить: «Жу –жу»
Вуж сховався у норі
І шипить: «Шу – шу»
Шелестить трава: «Ша – ша»
Пилка дзенькає: «Дза – дза»
Краплі падають: «Дзінь – дінь»
Повний звуків
Цілий день.

                        *          *          *
Гра «Хто що промовляє»
-         Зозуля кує ку-ку, ку-ку.
-         Голуб воркує гу-гу, гу-гу.
-         Півень кукурікає ку-ку-рі-ку.
-         Сова кричить угу-угу-угу.
-         Риба мовчить.
-         Котик муркоче мур-мур.
-         Собачка гарчить гар-р-р.

*         *          *


Ігри та ігрова терапія

Гру традиційно зв’язують з дитиною. Переступаючи шкільний поріг, дитина починає процес навчання. Але ігрова діяльність продовжується, хоча змінюється її характер. Тепер гра допомагає розв’язувати задачі іншої важкості, формувати нові необхідні вміння і навички.
            Роль гри у молодшому шкільному віці полягає ще тому, що у процесі ігрової діяльності разом з розумовим розвитком здійснюється й формується естетичне, моральне виховання. Виконуючи правила гри, учні привчаються зосереджуватися, контролювати свою поведінку, в результаті чого виховується воля, формуються дисциплінованість, вміння робити за планом, приходити на допомогу один одному.
            Чим     цікавіші ігрові події, які використовуються на уроках, тим непомітніше, але ефективніше учні закріплюють, узагальнюють, систематизують отримані знання.
             Гра - найулюбленіша форма роботи для дітей, особливо молодшого шкільного віку. Існують багато ігор, які можна назвати терапевтичними. Такі ігри корисні для будь-яких дітей, тому що вчать дружному спілкуванню, порозумінню, знижують напруження та формують певні моральні принципи. Завдяки ігрової терапії дитина привчається сміливо висловлювати свою думку, самостійно приймати рішення.
                                              
Види ігор:
-          Сюжетно-рольові ігри: режисерська гра; театралізована гра.
-          Комп’ютерні ігри.
-          Гра фантазія.
-          Рухливі ігри.
-          Народні ігри.
-          Розважальні ігри.
-          Розвиваючі ігри.
-          Дидактичні ігри.
Режисерська гра – це вид рольової ігри. В таких іграх педагог, або учні наділяють ролями іграшки, або певні предмети, вигадують події і строять власний сюжет. Цей прийом особливо розвиває уяву. Такий вид ігор знадобиться нам насамперед у роботі початкової школи на будь-якім уроці. Наприклад, урок української мови, 2 клас: «Уявіть собі, що вас мама послала в овочевий  магазин купити овочі для борщу. Які овочі ви купите? А тепер купуйте. (Учитель називає хто буде покупець, хто-продавець,нагадує про необхідність вживати слова ввічливості).

Театралізована гра – це водночас розвиток певного літературного сюжету і фрагмент дитячого життя. В таких іграх діти входять в образ самі, або використовують ляльки (замість ляльок можуть бути картки з малюнками). Таким прийомом ми часто користуємось на уроках літератури (читання) та літературних зустрічах.

Компютерні ігри в наш час також не диво. Їх теж ми можемо сміливо з першого класу.

Рухливі ігри відіграють велику роль у вихованні свідомої дисципліни дітей, є неодмінною умовою кожної колективної діяльності. У процесі гри у дітей формуються поняття та норми громадянської поведінки, а також виховуються певні культурні навички. Більшість рухливих ігор має широкий віковий діапазон: вони доступні дітям різних вікових груп. Рухливі ігри розвивають фізичний стан дітей, фізичні якості, які розвиває легка атлетика, поширює кругозір дітей, впливає на психологічний стан, виховує морально-вольові якості, сприяє дотриманню дисципліни, розкутості і приносить користь у повсякденному житті. Займаючись рухливими іграми діти удосконалюють будову тіла: зміцнюють м’язи спини, верхніх та нижніх кінцівок; корегують поставу, ходу. Можна назвати такі рухливі ігри: «Ми веселі діти», «Гуси – лебеді», «Горобчики – стрибунчики», «Совонька», «Зайці на городі», «Вовк у канаві», «Мисливці», «Другий зайвий» та ін.

Розважальні ігри – це ігри – забави (ігри з ляльками, предметами, танцювальні ігри) святкові розважальні ігри, театральні ігри. Такі ігри розширюють інтереси школяра, формують культуру спілкування, виховують почуття гумору. Театральні ігри наділяють учнів повними ролями при розіграші казок, історій.
В такі ігри грають будь-які класи. «Еврика», «КВН», різні пантоміми, «Юний детектив», брей-ринги, «Країна казок», осінні свята. Ці та багато інших ігор залишаються найулюбленішою розвагою учнів впродовж усього шкільного життя.
Гра-фантазія – у таких іграх дитяча уява реалізується у рольовій поведінці за допомогою різноманітних засобів безпредметної ігрової дії. Тобто міміки, малюнків, інтонації.

Народні ігри сприяють формуванню в учнів універсальних психічних здібностей людини, а також найважливіших рис психіки народу створившого гру. Найбільша культура народних ігор – це рухливі ігри. Тобто, ознайомлення дітей з історією рідного краю, також з метою зміцнення здоров’я на свіжому повітрі можна проводити «Козацькі розваги», «Нумо, хлопці», «Веселі старти», «Стартинадій».поєднуючи елементи розповіді з конкретними розвагами та конкурсами. Результат участі у таких іграх є не тільки отримання виграшу (хоча це теж важливо для дитини), а й у почутті радості фізичних та моральних зусиль, долаючи перешкоди.

Розвиваючі ігри – це особливий вид ігор, базований на цілеспрямованому розвитку, вдосконаленні інтелекту, на передачі важливої інформації. Такими прийомами можна успішно користуватися не тільки на заняттях психолога, а й на будь-яких уроках (математиці, фізиці, читанні та письмі). Розвиваючі ігри вчать дітей бачити міжпредметні зв’язки, загальні риси, схожість та різність речей. Наприклад, на уроках іноземної мови часто можна зустріти завдання: «знайдіть із списку речей зайві речі», або «розподіліть наступні слова по трьох категоріях». На уроках літератури можна надати можливість дітям побути психологами та знайти (та підтвердити текстом) риси характеру притаманні тому чи іншому герою. (приклад ігор – на сканер).

Успішність розвитку дитини залежить від оволодіння спеціальними знаннями, вміннями та навичками. У зв’язку з цимособливезначеннямаєдидактична гра. Такі ігри допоможуть вчителю сформувати дитячий колектив, де обов’язковимиумовами є умінняграти разом, допомагати один одному, радіти успіхові товариша, знаходити компроміси. Важливо, щоб дитина, яка відчуває себе неловкою і не знає як себе поводити у таких іграх, грала разом з дітьми, які вже оволоділи цими навичками і здатні допомогти іншому.
Такі ігри найбільше використовуємо ми у початковій школі, а елементи дидактичних ігор ми успішно використовуємо у середній та старшій ланці.

Наприклад, у ході гри «Математичні струмочки» кожен учень стежить за математичними обчисленнями, які виконують товариші, придумує свій приклад на додавання чи віднімання. Це він виконує відповідно до правил гри: отримав м’ячик – складиприклад. Якщо правило не виконується – гра не виходить: не розв’яжешпопередній приклад, не придумаєш свій – команда не розвязує ігрову задачу («струмочки» не досягнуть озера).

На уроках читання використовує гру «Зачаровані слова». Показую ляльку або малюнок Буратіно, даю завдання:
-          Допоможіть цьому казковому герою розгадати слова. Кожна літера слова «Буратіно» має свій номер – цифру. За допомогою цього ключового слова треба скласти нові слова, згідно з комбінаціями цифр:
                                              
                                              
                                               Б У Р А Т І Н О
                                               1 2  3  4 5  6 7 8

            1345, 5458, 1414, 7834, 3474, 58314, 14347, 85434, 1434147 (брат, нора, баран, тато, рана, отара, баба, торба, барабан).       

            Психогімнастика
            Завданням психогімнастики є збереження психічного здоров’я, запобігання емоційним розладам у дитини через зняття психічного напруження, розвиток кращого розуміння себе та інших, створення можливостей для самовираження особистості. Більшість психогімнастичних завдань побудовано на імітації певних почуттів та емоційних станах людини. Решта передбачає відтворення певних дій та вчинків уявних героїв. У таких іграх тренують своє увагу, пам’ять, спостережливість, витримку. А також вчать розуміти людські емоції та контролювати їх. Такі вправи можуть проводитися у вигляді ігор, де потрібно зобразити певні емоції, або  продемонструвати певний емоційний стан (пантоміма).

            Другий метод психогімнастики полягає у відображенні своїх емоцій та переживань у розповідях, малюнках, інсценівках, іграх – страхів, агресій, ревнощів. (Ці прийоми можуть бути як індивідуальні так і колективні). Наприклад, гра «казковий моточок», де кожен учасник розповіді відмотує нитку та каже одне речення, яке продовжує  попередню думку. Задача класу не тільки розказати історію про певну емоцію у казковій формі, а й знайти можливі рішення по її здоланню, знайти її корисні та пагубні риси.
            Проводити психогімнастики можна у будь-який час. На цікавих перервах, або на уроці праці чи малювання, у групі тривалого дня, або у вигляді домашнього завдання.
            Використовуючи цей прийом, незабаром можна помітити, як змінюються учні, як вони оволодівають навиками самоконтролю, підвищується їх самооцінка та готовність прийти на допомогу.

                                               Казки та казкотерапія

На слово «казко терапія» люди реагують по різному. Часто її сприймають як дитячу творчість зовсім не корисну для дорослих, але це не так. Для кожного віку існують свої казки. Така технологія має майже необмежені можливості.                

Казки для казкотерапії підбираються:
- народні;                                                                  - спеціальні розробки;
- авторські;                                                               - психокорекційні;
- сучасні;                                                                   - притчі;
- філософські;                                                           - легенди;
- придумані самостійно або разом з дітьми.
Казкотерапія – це найдревніший спосіб терапії, який виник майже тоді, коли люди навчилися розмовляти. Казками передавалися духовні знання, моральні цінності, правила поведінки, життєві помилки та багато різної корисної інформації. У той час казки та міфи розповідали не тільки дітям, а й дорослим.

Казкотерапія – це психотерапія, вже існуючими казками та фантастичними героями. Вона допомагає отримати почуття захищеності у світі, надає можливість програти основні життєві ситуації у «захищеному режимі» через казки. Також цей прийом допомагає дитині зрозуміти себе, виховати у собі корисні риси та звички.

Загальна ідея цього прийому полягає в тому, що дитина бачить себе на місці головного героя, живе разом із ним, вчиться на його помилках.

Тобто людина з раннього віку за допомогою казок навчається приміряти на себе різні ролі: поганих та добрих героїв, творців та знищувачів, бідняків та багачів.
Дитина, яка часто слухає казки стає більш уважною, витриманою. Будь-яка казка  - це розповідь про відносини між людьми, закони суспільства. Тому казки для початкової школи можна підбирати саме про учнів, про шкільне життя, дружбу та взаємодопомогу. Цей прийом також можна використовувати на класних годинах, на уроках читання, або у групах тривалого дня.
Дитяча казка – це одна з самих доступних можливостей емоційного розвитку дитини, адже ніякі знання не повинні випереджати морального розвитку особистості.





Арт-техніка                                                             
                                                                                                                                                         В основі арт-техніки лежить творча діяльність у першу чергу малювання. Творчий розвиток являється не тільки головним терапевтичним механізмом, саме він допомагає виховати здорову особистість. За допомогою арт-техніки дитина має можливість виразити свої переживання, почуття, відношення. Крім того творча діяльність допомагає зняти напругу, сприяє підвищенню дитячої самооцінки, впевненості у власних силах та розвиває творчі здібності. Основна ціль таких технік не в тому, щоб навчити малювати. Головна ціль – це духовний розвиток, самопізнання людини через творчість та покращення адаптації школярів. Творчі здібності розвиваю на уроках праці, малювання, але викладання інших предметів повинно бути основане саме на таких методиках арт-техніки.
Як же зрозуміти дитячий малюнок?
Самовиправлення – це найрозповсюджена ознака підвищеної тривожності. Особливо ті виправлення, які не ведуть до покращення якості малюнка. Якщо якась частина малюнку детально штрихується, це також вказує на підвищену тривожність юного майстра. Необхідно звертати увагу на очі: якщо вони збільшені, з заштрихованими зіницями, можливо дитина почуває страх.
Прикрашання малюнку за допомогою необов’язкових додаткових деталей вказує на демонстративність дитини, на бажання бути значимим, тягу до зовнішніх ефектів. Частіше це зустрічається серед дівчат.
Дуже слабкий нажим олівця, низька деталізація свідчить про швидку втомленість, емоційну чуттєвість дитини, психічну нестабільність.
А діти, у яких дуже швидко змінюється настрій змінюють нажим олівця впродовж малювання декілька разів.
Великі, несиметричні малюнки, які створюють враження неакуратних – це малюнки імпульсивних учнів. Вони часто не доводять лінії до кінця.
Зустрічаються малюнки, де усі фігури зображені дуже маленькими. Часто вся композиція розміщується десь на краї паперу. Це означає, що малюнок відчуває себе слабким та не вірить у власні сили. Можливо хтось із батьків занадто вимогливі з ним, або ж саме вчительські вимоги не дорівнюють можливостям.
Якщо дитини малює людей у відкритих позах: руки не схрещені, а широко розставлені, фігурка крупна, частіше плавна – все це говорить про оптимізм та життєрадість дитини, відкритість.
Якщо ж навпаки «закрита» поза: руки прижаті до тіла або сховані за спиною, фігура витягнута – це вказує на замкнутість, занадто стриманість.
Збільшені кулаки, агресивна поза, чітко підкреслені рот та виділені зуби – це ознаки агресивної поведінки. Такі деталі можуть свідчити про захисну позицію в поведінці.

                                              

Ароматерапія

Також стає дуже розповсюдженою технологією і ароматерапія. Щоб зняти тривожність, використовують ефірні масла бергамоту та м’яти. Щоб зняти почуття напруги – беруть масло герані, лаванди, іланг-ілангу. Суміш масел сосни, м’яти, лаванди вбиває мікроби, стафілокок. Стимулюючі ефірні масла – це грейпфрут та розмарин. Суміш (розчинені водою) допоможе повністю відновлювати мікрофлору впродовж дня.
Випалення ефірних масел знижує концентрацію патогенних речовин, сприяє осіданню пилу. При вдиханні ефірні масла діють антивірусно. Наприклад,  під час епідемії грипу можна провести профілактичну ароматерапію. Чотири тижні 2 рази на день ароматизувати клас евкаліптовим маслом. В результаті знижується кількість школярів з нежиттю і запаленням носоглотки; захворюваність практично відсутня під час епідемії.

Уроки у природі

Також до здоровязберігаючих технологій відносяться заняття на свіжому повітрі.
У природі В.О.Сухомлинський убачив одвічне джерело дитячого розуму, фантазії та словесної творчості. Великий педагог прагнув,  щоб яскраві образи рідної землі живили свідомість дитини впродовж усіх років навчання, щоб закони мислення вперше розкривалися не перед класною дошкою, а серед поля, на лузі, біля річки, в гаю.
У початковій школі кожен навчальний предмет має стати не лише метою навчання, а насамперед засобом розвитку і виховання дитини. Це, у свою чергу, вимагає розвивального, діяльнісного характеру організації навчального процесу.
Саме тому відбулися інноваційні процеси у створенні такого уроку, що готував би для життя людину мислячу, людину – діяча.
Для того, щоб змусити дитину мислити, В.Сухомлинський закликав педагогів: «Умійте примусити її дивуватись». Здивувати можна дитину тільки на цікавих уроках – уроках у природі. Вони мають величезний вплив на навчання, виховання і розвиток, залишаючись у памяті дітей на все життя. І це тому, що вони відбуваються в іншому спілкуванні з учнями, за інших умов. (фото).

Музичний супровід уроку

В музиці знаходиться величезний здоров’язміцнюючийпотенціал. Музика знімає стреси, стимулює роботу мозку, підвищує засвоєння, сприяє естетичному вихованню.
Звук – це енергія. Правильно підібрані мелодії здатні активізувати людські резерви.
Дослідження серед 1-4 класів вказують на те, що будь-які дії, приклади, розповіді під музичний супровід залишаються у памяті набагато довше.
Сьогодні чисто класична музика може роздратувати. А от нейтральна музика, звуки живої природи, сучасне оформлення класичної музики може знімати стреси (балада гр. «Іглз» «Готель Каліфорнія»; хоральна прелюдія та мінор Баха «Соляріс»; арія Доніцетті «Слізне»; арія «Таміно» з «Чарівної флейти» Моцарта), тонізувати працездатність (музика Брайна Адамса; спів Тіни Тернер, музика з балад Бон Джові; музичні композиції Рікардо Фольї; гітарні композиції), розслаблювати (музика Моцарта; музика Альбіноні; естрадна обробка «Місячної сонати»; «До Елізи» Бетховена), довго підтримувати рівень працездатності та самоконтролю (музика в стилі «Лаунж» (медитативна); етнічна музика в сучасній обробці,  особливо «Соната для двох фортепіано» Моцарта).

                                   Вправи – енергізатори

Слід зауважити, що в дитини є певні межі працездатності, і чим менший учень, то швидше вона знижується. Це пов’язано з виснаженням нервових клітин, зумовленим нестійкістю нервових процесів, підвищеною збудливістю кори головного мозку. Ось чому важливо запобігти виникненню втоми, своєчасно виявити перші її ознаки та якомога швидше її зняти. Для цього проводяться енергізатори, ретельно підібрані педагогами. Вони мають відповідати віковим особливостям учнів, бути простими, цікавими і доступними, зручними для виконання на обмеженій площі, емоційними, досить інтенсивними і теж знайомими дітям.
Енергізатор – це коротка вправа, що відновлює енергію класу.
Призначення енергізаторів на уроці – створення позитивної психологічної атмосфери в класі, відновлення енергії та посилення групової активності. Крім того, вони дозволяють учням виявити різні здібності – тілесно-кінеститичні, візуально-просторові, міжособистісного спілкування.
Енергізатори корисні для послаблення монотонності, збудження активності учнів й заохочення їх до подальшої праці.
Майже кожен енергізатор містить елемент фізкультхвилинки, але не кожна фізкультхвилинка є енергізатором, оскільки останній використовується не лише для зняття втоми, але й для релаксації.Наприклад, вправа «Колективний крик». Всі стають в круг. Керівник просить всіх присісти. По сигналу керівника всі починають тягнути звук, одночасно піднімаючись. В процесі вставання шум повинен зростати. Піком являється підстрибування з підняттям рук вверх. Потім шум поступово стихає з моменту повернення в вихідне положення.
Вправа «Квітка». «Теплий промінь упав на землю і зігрів у землі насіннячко. З насіннячка проклюнувся паросток. З паростка виросла прекрасна квітка. Ніжиться квітка на сонці, підставляючи теплу і світлу кожну свою пелюстку, повертаючи голівку слідом за сонцем».
(Виразні рухи: сісти навшпиньки, голову й руки опустити, піднімається голова, розпрямляється корпус, руки піднімаються у сторони – квітка розцвіла, голова злегка відкидається назад, повільно повертається слідом за сонцем, очі напівзакриті, усмішка, м’язи обличчя розслаблені).
Вправа «Бджілки»
-          Стали дітки у рядок, всі підемо на лужок (почати ходити і побудувати коло).
-          На квітучому лужку, гудуть бджілки: «Жу-жу».
-          Разом з ними політаємо, крильцями помахаємо (піднімання рук в сторони і опускання).
-          Покружляли вліво, вправо, глянули, де кращі трави (повертання тулуба).
-          Послухали квіточок, щоб зірвати з них медок (присідання).
-          Політали, покружляли, дуже бджілки утомились. Щоб набратись сили, усі дружно сіли (діти присідають, наблизивши голівку до колін).



Людина, її життя і здоров’я, честь і гідність є в Україні найвищою соціальною цінністю, невід’ємною складовою суспільного багатства. Головне завдання школи – виховання фізично і морально здорового покоління, формування нової особистості, здатної вдосконалювати себе, готової до активного творчого життя в незалежній державі.
Жоден лікар не зробить для людини того, що вона може і повинна зробити для себе сама -  забезпечити оптимальні умови для формування та збереження власного здоров’я, а справа педагога – зародитита виплекати в дитини прагнення до цього.

Отже:

Здоров’я - це сила!
Здоров’я – цеклас!
Хай буде здоров’я
У вас і у нас!

           *          *          *
Будьте здоровими,
Будьте щасливими,
Будьте розумними,
Будьте красивими!


Немає коментарів:

Дописати коментар